Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № Б26/18-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської областіна постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у справі№ Б26/18-10 господарського суду Дніпропетровської області за заявою доПублічного акціонерного товариства "Мегабанк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран"пробанкрутстволіквідаторСамошист І.І.В судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 (суддя Камша Н.М.) визнано грошові вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран", на суму 481 266, 07 грн., із яких 14 495, 54 грн. - І черга задоволення, 466 770, 53 грн. - ІІ черга задоволення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 змінено, викладено резолютивну частину ухвали в наступній редакції:

"Визнати грошові вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" на суму 467 821, 48 грн., із яких: 1050, 95 грн. - І черга задоволення, 466 770, 53 грн. -ІІ черга задоволення. В задоволенні решти вимог відмовити "

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області (далі - Фонд) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 в частині визнання грошових вимог Фонду в сумі 1050,95 грн. до першої черги задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 залишити без змін.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" порушено господарським судом Дніпропетровської області 04.03.2010 на загальних підставах згідно ст.6, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №784 -XIV від 30.06.1999).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013 в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, визнано, зокрема, вимоги Фонду на суму 15 311, 80 грн. (ІІ черга задоволення).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідаційна процедура введена відповідно до норм ст.ст.37-45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, далі Закону).

В газеті "Голос України" від 20.08.2013 №154 (5654) опубліковано оголошення про визнання банкрутом ТОВ "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран".

Відповідно до ст.1 Закону поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч.8 ст.23 Закону поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області 20.09.2013 звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання поточних грошових вимог до боржника в загальній сумі 481 266, 07 грн., яка складається із недоїмки по страховим внескам станом на 01.08.2013 року в сумі 14 495, 54 грн. і 466 770, 55 грн. страхових виплат по втраті годувальника, які підлягають капіталізації відповідно до "Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765.

Заявлені грошові вимоги були повністю визнані ліквідатором.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість визнання ліквідатором вимог на суму 481 266, 07 грн., що становить заборгованість банкрута перед кредитором та, посилаючись на приписи ст.ст. ст.ст.22-25, 31 Закону, включив їх до реєстру.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.06.2010 Фонд звернувся до господарського суду з заявою як конкурсний кредитор про визнання грошових вимог до боржника в загальній сумі 15 323, 50 грн. станом на 01.04.2010, з яких 13 444, 59 грн. заборгованість зі сплати страхових внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, 1 867, 21 грн. недоїмка, 11, 70 грн. сума страхових внесків, строк сплати яких не настав. Ці вимоги були визнані господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 13.08.2010 у в сумі 15 311, 80 грн. (ІІ черга задоволення), відхилено вимоги в сумі 11, 70 грн., як поточні.

Згідно п.5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36 (надалі Інструкція) не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду проводиться у порядку черговості їх стягнення відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п.4.17 вказаної Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки №47 від 29.08.2013 року, доданої до заяви кредитора з поточними вимогами, заборгованість зі сплати страхових внесків станом на 01.08.2013 становить 14 495, 54 грн., яка повністю обліковується як недоїмка.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 13444,59 грн. увійшла до складу недоїмки, заявленої кредитором як поточна заборгованість в сумі 14495,54 грн., яка рахується станом на 01.08.2013 і заборгованість в сумі 13 444, 59 грн. двічі заявлена кредитором як в процедурі розпорядження майном, так і в ліквідаційній процедурі.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що в ліквідаційній процедурі підлягає визнанню 1 050, 95 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків станом на 01.08.2013.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції неправомірно вимоги заявлені Фондом на суму 14495,54 грн. не були повністю визнані в ліквідаційній процедурі, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, в сумі 13444,59 грн., яка була заявлена Фондом на стадії розпорядження майном, перетворилася на недоїмку вже після порушення провадження у справі, є необґрунтованими з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувана постанова в частині визнання грошових вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську до ТОВ "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" на суму 1050, 95 грн. - І черга задоволення, є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у справі № Б26/18-10 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук